Експерти
Поразка росії – безпека Європи
29 березня 2025 року – Час ілюзій давно минув. Агресивна війна Росії проти України – це не хаотичний конфлікт, а кривава колоніальна війна, цілеспрямована агресія, що ведеться методами XIX століття в самому серці XXI. Це також випробування: чи здатна Європа захистити основи вільного демократичного устрою – чи, навпаки, вона погодиться капітулювати перед неоімперською системою російського зразка.
Захід має усвідомити: путін сприймає лише силу
Поки європейські демократії ведуть дискусії, кремль діє. російська оборонна промисловість вже виробляє більше танків, ніж усі країни НАТО разом узяті. Це не свідчення сили, а доказ того, що вся економічна та соціальна система росії переведена на військові рейки – з надією перемогти Захід масовістю, якщо США як захисник вийдуть з гри.
Генерал-лейтенант Юрґен-Йоахім фон Сандрарт, до 2024 року командувач багатонаціонального корпусу «Північний Схід» у Щецині, а нині старший науковий співробітник Німецького інституту оборонних і стратегічних досліджень, висловився чітко: «Я більше не можу чути терміни „переломний момент“ (Zeitenwende) і „здатність до війни“ (Kriegstüchtigkeit). Все це сходить нанівець, і це наша вина. Нам потрібен рішучий поворот (Kehrtwende), який не обмежується лише фінансовим аспектом. Йдеться про процеси та людей, залучених до них, які заважають системному прогресу. Це потрібно переосмислити й перебудувати з нуля». (Джерело: MSN-стаття)
Сам термін „переломний момент“ недостатній – Європа має радикально змінити свій безпековий курс. Заморожений конфлікт чи гнилий компроміс не зупинить росію. Дехто з вперто-невиправних політиків і лобістів навіть мріє про відновлення „Північного потоку“. Але лише військова поразка Москви в Україні забезпечить справжню безпеку.
Нагадуємо...
Наступні факти — не винятки, не поодинокі випадки і не забуті епізоди історії. Це болючі спогади, що свідчать про справжню природу режиму, який систематично, свідомо з ідеологічною метою порушує міжнародне гуманітарне право.
Злочини проти військовополонених
Звіт Amnesty International „A Deafening Silence“ (березень 2025 року) із приголомшливою ясністю документує: українських військовополонених у російському полоні систематично катують, б’ють і тримають у повній ізоляції (тобто без зв’язку із зовнішнім світом). Не один з полонених гине або страчується – лише за 2024 рік задокументовано 109 таких випадків. Медичну допомогу відмовляються надавати, сотні вважаються зниклими безвісти. (Джерело: Amnesty International, березень 2025 – PDF)
Згадаймо також особливо знаковий і огидний випадок – навмисне вбивство понад 50 українських військовополонених у липні 2022 року в Оленівці. Попри заяви росії про нібито український обстріл, незалежні дослідження вказують на внутрішній вибух. Багато загиблих були оборонцями „Азовсталі“. Ще сьогодні членів полку „Азов“ засуджують до тривалого ув’язнення – в політично мотивованих судилищах, що порушують міжнародне право.
Злочини проти мирного населення України
Звіт показує: не лише військові, але й цивільні особи страждають від насильства. Особливо в окупованих регіонах людей викрадають, катують або вони безслідно зникають – систематична практика, що нагадує звірства в Бучі, Ірпені, Маріуполі. Ці цілеспрямовані злочини мають на меті терор, контроль та знищення української ідентичності.
Систематичне викрадення дітей: Росія чинить те, що міжнародне право називає "геноцидом"
Звіт Інституту вивчення війни (ISW) від 24 березня 2025 року викриває: сотні українських дітей були вивезені з окупованих територій і примусово всиновлені. Це не випадковість, а організована, державна кампанія, супроводжувана пропагандою, спрямована на знищення української ідентичності. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт путіна та його уповноваженої з прав дітей. Але масштаб злочину вимагає більшого, ніж лише символічні дії. (Джерело: ISW-звіт)
Ілюзії пацифізму
Не допомагає й те, що частина німецького суспільства досі тримається пацифістських настроїв, ніби перемир’я саме по собі здатне принести мир. Капітуляція перед росією – не рішення, а підкорення. Перемир’я без відведення агресора, без відновлення справедливості – це не мир, а просто перерва для продовження беззаконня.
Той, хто цього не бачить, ігнорує очевидне: капітуляція України не зменшить страждання – вона їх поглибить, переведе на інший рівень. Населення на окупованих територіях стане ресурсом війни – знаряддям режиму, що відкрито виступає проти Заходу. А решта Європи неминуче зіштовхнеться з посиленою російською воєнною машиною, яка використовуватиме „людські ресурси“ з новозавойованої України для реалізації своїх неоімперських амбіцій.
Жоден варіант не повинен бути виключеним!
Європа має чесно визнати: перемога росії або навіть «гнилий компроміс» за рахунок України матиме катастрофічні наслідки – для Балтії, Польщі, Молдови і зрештою для самої Німеччини. росія значно розширить свій вплив і військову присутність у Європі, її ядерний шантаж буде визнано успішним, а міжнародне право буде знецінене і замінене правом сильнішого.
Тому Європа не повинна виключати жодного варіанту. Економічна допомога, озброєння, вишкіл українських військових – усе це необхідно, але, якщо відверто, недостатньо. Якщо йдеться про безпеку Європи, потрібно чесно запитати: чи справді участь західного персоналу має залишатися табу?
Захист України – це захист Європи
Росія почала цю війну – з імперської пихи, з колоніального мислення, з глибокої зневаги до права інших народів на самовизначення. Європа має її завершити – рішучою підтримкою України, швидкими діями, чіткою мовою і визнанням того, що іноді мир можливий лише через перемогу.
Україна понад три роки веде запеклий опір одній з найпотужніших армій світу. І все ж багато хто на Заході вже готується до поразки. Потрібно менше тримтіти, а більше вірити – в себе, в союзників, в Україну.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск нещодавно чітко окреслив парадокс: «500 мільйонів європейців благають 300 мільйонів американців захистити їх від 140 мільйонів росіян, які вже три роки не здатні перемогти 40 мільйонів українців». (Джерело: tagesschau.de)
Лише нищівна поразка Росії створить безпеку – для людей в Україні та в Європі!
Правління ОУОН