Вибори у часи війни – Україна перед новим викликом

Гайдельберґ, 15 лютого 2025 р.

Вінфрід Шнайдер-Детерс

Вже після переобрання Дональда Трампа на посаду президента Сполучених Штатів (5 листопада 2024 року) – ще до інавгурації – представники його команди дали зрозуміти українському уряду, що вони піднімуть питання (президентських) виборів в Україні на майбутніх мирних переговорах з російським президентом Путіним. Після (суперечливих) сигналів з Білого дому у Вашингтоні, який із поверненням Дональда Трампа 20 січня 2025 року перетворився на божевільню, спеціальний посланець президента США з питань України та Росії, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, 1 лютого 2025 року висловився чітко: він публічно висунув вимогу щодо проведення виборів в Україні («need to be done»). Адміністрація Трампа хоче, щоб Україна провела президентські та парламентські вибори, "можливо, до кінця 2025 року, особливо якщо Київ зможе домовитися з Москвою про перемир'я", – сказав генерал Кіт Келлог в інтерв'ю Reuters.

Келлог обґрунтовував цю вимогу тим, що «більшість демократичних націй проводять вибори під час війни [...] Я вважаю, що це корисно для демократії. Це краса сильної демократії – можливість конкуренції». Його слова можна було б пояснити словом «нісенітниця» – якби не небезпечні наслідки для України.

Колишній посол США в Україні (2003-2006), Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Atlantic Council, вважає, що вибори становлять загрозу не українській демократії, а її безпеці, як він заявив в інтерв'ю східноєвропейському редактору Deutsche Welle Роману Гончаренку.

Келлог та інші «чиновники Білого дому» обговорювали можливість примусу України до переговорів з Росією про перемир'я («truce»); після укладення такого перемир'я в Україні могли б відбутися вибори. Переможець президентських виборів мав би взяти на себе відповідальність за укладення довгострокової угоди з Москвою.

Однак після скандальної телефонної розмови між президентом США Трампом та його російським колегою Путіним 12 лютого 2025 року дискусії у Білому домі втратили сенс: «угоду» укладуть двоє автократів – Трамп і Путін – ймовірно, вже у Саудівській Аравії, без участі України і без «переможця» можливих українських виборів.

Ця телефонна розмова стала справжнім «переломним моментом»: замість підтримки України у її боротьбі за виживання проти Росії, Трамп став некоректним «посередником», пропонуючи Путіну поступки ще до початку переговорів (НАТО, територіальні поступки).

Президент України Володимир Зеленський, очевидно, намагаючись не вступати у прямий конфлікт із новою адміністрацією США, заявив, що вибори можуть відбутися у 2025 році, якщо бойові дії припиняться і будуть надані надійні гарантії безпеки, щоб стримати Росію від нових атак. В інтерв'ю він зазначив, що його рішення балотуватися на другий термін залежатиме від того, як закінчиться війна. У 2019 році Зеленський переміг на виборах, пообіцявши швидко завершити війну на Донбасі. Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року він став «воєнним президентом» – яка іронія долі!

Можливим конкурентом Зеленського у виборах 2025 року може стати справжній воєначальник: якщо популярний генерал Валерій Залужний, який до лютого 2024 року був Головнокомандувачем ЗСУ, не балотуватиметься, то таким кандидатом може стати командир 3-ї штурмової бригади Андрій Білецький, якщо тільки війна не висуне нового військового героя. Найімовірніше, новий кандидат вийде з лав армії, вважає Роман Романюк з «Української правди».

Конституція України забороняє проведення виборів під час воєнного стану. З 24 лютого 2022 року воєнний стан продовжувався 14 разів, востаннє – на 90 днів 15 січня 2025 року, до 9 травня 2025 року.

Наприкінці 2025 року більшість українців (ті, що ще могли бути опитані, незважаючи на російську окупацію і мільйони біженців) виступали проти проведення виборів у воєнний час. Навіть за умов перемир'я неможливо провести справді демократичні вибори, якщо третина населення не зможе у них взяти участь.

У Києві попереджають, що вибори під час війни дадуть змогу Росії здійснювати інформаційні атаки – як це сталося у Румунії, де Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів 24 листопада 2024 року через масове зовнішнє втручання.

Якщо Трамп поставить вибори умовою подальшої (хай навіть обмеженої) підтримки, 2025 рік дійсно може стати виборчим. У такому разі політична боротьба в Україні може перетворитися на внутрішній конфлікт, небезпечніший за будь-який зовнішній тиск. В умовах, коли на кону стоїть існування незалежної України, найдемократичнішим виявом волі народу є спільний спротив агресії, а не дотримання виборчих процедур мирного часу. У цьому конфлікті демократичне гасло має бути: «боротьба!» – а не «вибори».

Оригінал статті (нім. мовою)

Вінфрід Шнайдер-Детерс, народжений у 1938 році, навчався економіці в Гайдельберзькому університеті. 1975–2003 рр. керував проєктами Фонду Фрідріха Еберта в Латинській Америці, Східній Азії, Центральній Азії та на Південному Кавказі. 1996–2000 рр. – керівник „Офісу співпраці Україна“ Фонду Фрідріха Еберта в Києві. З 2004 року працює незалежним автором (публікації щодо внутрішньої та зовнішньої політики України).