24 лютого 2022 року - Чотири роки потому: свобода не дається назавжди

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Те, у що багато хто довго не хотів вірити, стало жорстокою реальністю: імперська війна в самому серці Європи - з метою підкорити суверенну державу, знищити її ідентичність і позбавити її майбутнього.

Чотири роки потому ця війна триває. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Ізюм стали символами злочинів, страждання й втрат – але також символами незламності народу, який відмовився коритися. Особливо болючою є доля дітей: депортації, примусова «перевиховна» політика, спроби позбавити їх мови, імені, походження. Це не побічний ефект війни. Це її складова.

І все ж Україна стоїть. Тому що військові й добровольці, лікарі, вчителі, ІТ‑фахівці, митці, журналісти та представники багатьох інших професій взяли на себе відповідальність. Багато з них до 2022 року були цивільними. Сьогодні вони захищають свою державу – і водночас засадничі принципи європейського миру, заснованого на праві, а не на силі.

Нещодавні дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки вкотре підтвердили: Україна – це не «конфлікт на периферії Європи», а ключове питання європейської безпеки. Говорити про мир означає говорити про стримування, захист цивільного населення, послідовні санкції та реальну підтримку. Мир не виникає завдяки ілюзіям чи замовчуванню, а завдяки рішучості.

Ця війна стосується не лише України. Це напад на саму ідею, що кордони в Європі не можна змінювати танками. Це напад на право народів самостійно визначати своє майбутнє.

Без вільної України не буде вільної Європи.

Саме тому ми дякуємо всім, хто протягом цих чотирьох років зберігає позицію і принциповість: українцям у Німеччині, які невтомно організовують допомогу; громадянам, які відкривали свої домівки, збирали пожертви й проявляли солідарність; політичним представникам на місцевому, земельному та федеральному рівнях, які зайняли чітку позицію.

Солідарність - це не разовий жест. Це щоденний вибір.

У річницю 24 лютого ми вшановуємо пам’ять жертв цієї війни – полеглих, мирних жителів, дітей, чиє життя назавжди змінилося. І ми підтверджуємо: Україна захищає не лише свою територію. Вона захищає свободу, людську гідність і право на самовизначення.

Сьогодні не час для втоми чи байдужості. Сьогодні час для стійкості.

Слава Україні! Героям Слава!