75-річчя створення Центрального Представництва Української Еміґрації (ЦПУЕ)

01.11.2020

Важливим етапом згуртування українців, що опинились на території післявоєнної Німеччини стало створення ЦПУЕН. 

30 жовтня -1 листопада 1945 року на з’їзді за участю 142 делегатів, у Ашафенбурзі було засновано Центральне Представництво Української Еміґрації /ЦПУЕ/. На чолі організації мала стати Головна Рада, Головна Управа, Централя. 

ІІ з’їзд відбувся 8-11 травня 1947 року в Реґенсбурзі, а продовжився 14-16 листопада 1947 року в Діліннґені. За даними ЦПУЕН /так з часом стала називатись організація/, станом на кінець 1946 року, на Заході і Півдні Німеччини перебували 177 тис. українців, найбільше – в Баварії.

Далі був масовий виїзд в інші країни Західної Європи, в Північну Америку і Австралію. Наприкінці 1950-их рр. українські організації нараховували близько 17 тис. дійсних членів. 

Головами управи в різні роки були: Василь Мудрий, Іван Вовчук, Юрій Студинський, Василь Плющ, Ярослав Бенцаль, Антін Мельник.

Наприкінці 1967 року відбувся  Світовий Конґрес Вільних Українців.На цьому зібранні йшлося про створення секретаріату СКВУ. В ньому взяли участь і представники ЦПУЕН. 

У 1995 році у ФРН, за даними ЦПУЕН, налічувалось близько 4,5 тис. зареєстрованих членів.

На ХІХ з’їзді ЦПУЕН у Мюнхені в лютому 1999 року обрано склад управи /що став останнім/ на чолі з В. Панчуком.