З кожного пуду мама набирала по жмені зерна...

Категорія: Новини

Свідчення Казимирчук (Куліковської) Зінаїди Павлівни 1927 р. н.,
с. Куліковка Великомихайлівського району Одеської області.

Я пам’ятаю, в 1933 році була сильна голодовка. Комуністи ходили попід хати, забирали в людей зерно, до останньої зернини. Моя бабуся запхала в піч горшки з зерном, горохом, а скраю заклала кирпичом-топливом. Сама замастилася і мені теж замастила лице і руки, щоб нас пожаліли і не дуже шукали. Прийшло їх троє, а бабуся якраз запалила піч скраю. Вони подивилися, які ми бідні та брудні. Один погладив мене по голові, постояли трохи та й пішли, бабуся зразу ж загасила вогонь. Ми стояли і дивилися, як вони далеко відійшли, потім зітхнули з полегшенням.

Мій дідусь, Куліковський Павло Васіронович, у кінці городу викопав під деревами ями і заховав у них діжки з зерном. У нього була велика сім’я: вісім дочок і один син. Він видавав усім по пуду (16 кілограм) зерна на тиждень на сім’ю, щоб не померли від голоду. З кожного пуду мама набирала по жмені зерна, щоб на Великдень спекти паски. Дідусь допомагав також своїм родичам.

Дідусь працював охоронником, мав ружжо, то він, коли вполював щось, приносив і ділився зі всіма по кусочку.

Коло нас жила старенька бабуся, то мама, як зварить якусь мамалиґу, ми називали її «кандьор Іванович», або напече «каторжаників» (млинців з відходів), так посилає нас до сусідки. Ми приходили до неї, допомагали підмести, щось зробити. Так ми її підкормлювали всю зиму.

Але, не дивлячись на важкі часи, люди були дружні, допомагали один одному, ділились останнім кусочком хліба, у кого, було, корова втелиться раніше, ділились молоком.

Записала Тушич Н., 2009 р.

Джерело:
Людяність у нелюдяний час
Український інститут національної пам’яті
Київ : Смолоскип, 2018

Організації-засновники

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА В НІМЕЧЧИНІ

Українське лікарське товариство, МюнхенУкраїнське лікарське товариство, МюнхенultnПісля закінчення Другої Світової Війни у 1945 році в Німеччині і в її таборах опинилось багато україських лікарів, дантистів, фармацевтів і медсестер. Більшість з них працювали в лікарнях та в таборах для переміщених осіб у містах: Регенсбург, Карльсфельд, Аугсбург, Мюнхен.

У липні 1945 року при Українському Червоному Хресті (пізніше було перейменовано на Санітарно-Харитативну Службу СХС) було створено секцію лікарів, в якій з ініціативи д-ра Томи Воробця та інших лікарів було створено спільну амбулаторію. Лікарі цієї амбулаторії організовували періодичні зустрічі та зачитували наукові доповіді.

Heute460
Gesamt1629823
Copyright 2011. Joomla 1.7 templates. Dachverband der ukrainischen Organisationen in Deutschland